Запросила мене осінь в казку кольорів,
Серцю теплих і таких яскравих.
В них кружляв наш вирій почуттів,
В сонця ніжних променях ласкавих.
Із осіннім подихом прощатися так жаль,
З сумом ми із літечком розстались…
І скидає вітер з душ цупку вуаль,
Що під нею ми закохані ховались.
Вже затягнув туман дороги і стежки,
Якими ми, немов у сні, блукали.
Нас не чекають вже задумливі садки,
Вони стоять, у розпачі прив’ялі.
Давай станцюєм наш осінній вальс,
Можливо, він у нас останній.
Вже на поріг ступа зимовий час,
Він нагадає все життя в коханні…
Запросила мене осiнь в казку кольорiв
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114102901112
Свидетельство о публикации №114102901112
Рецензии
