Чар вниця
Моя ти згуба… злет мій… снів похмілля,
Розплата за Довіру і Любов,
Мені за плечі приростила крила,
Щоб я летів до тебе стрімголов.
І ось я й досі у вінку терновім,
І на розсудливість твою чим відповім?
Бажаю я душі твоїй онови,
А ти про мене думай: «Лихо з ним»…
Такі ми різні, щоб явити щедрість,
Такі відмінні на добро і зло.
Для тебе кожен, хто відкриє серце,
Лише простак, якому не везло.
Лихе моє – солодке ти похмілля,
І як я враз того не зрозумів:
Твоя жага – підсипати чар-зілля,
Щоб я відпив з неспокою цих снів!..
(ночі вересневої …7 року)
© Copyright: Леонид Клёсов, 2014
Свидетельство о публикации №114102809884
Свидетельство о публикации №114102809884
Рецензии
