Чаклунка осінь взяла палітру
Й почала прикрашати світ.
А сонце й нічка їй допомагали
Лишати навкруги чарівний слід.
Сюди накинула бурштинове намисто,
А капелюшок золотий - туди.
Ось тут з'явилася пурпурная мережка-
Сонячні промені її сплелИ.
А зранку листя з шурхотом злітає.
Вітер запрошує його в танок.
То вверх здійме, додолу опускає,
Мов кошеня клубок ниток.
Що миті, дня і року все змінюється навкруги.
Та гострота не гасне. Захоплюємось ми завжди.
Чаклунка - ос1нь
© Copyright: Татьяна Мазарова, 2014
Свидетельство о публикации №114102610857
Свидетельство о публикации №114102610857
Рецензии
Пані Тетяно, доброго вечора вам)))
Мені дуже сподобався ваш вірш. Всі (або переважна більшість), не долюблюють Осінь за її примхи, але у вашому вірші ввдчувається неабияка любов до цієї пори року.
З повагою до Вас, Оксана, м.Львів.
Оксана Олейник Львов 02.12.2016 00:14 • Заявить о нарушении
Мені дуже сподобався ваш вірш. Всі (або переважна більшість), не долюблюють Осінь за її примхи, але у вашому вірші ввдчувається неабияка любов до цієї пори року.
З повагою до Вас, Оксана, м.Львів.
Оксана Олейник Львов 02.12.2016 00:14 • Заявить о нарушении
Дякую, п.Оксана. Дійсно, найулюбленіша пора. Знаєте, я не так давно тут, дивує, що читачі так рідко щось залишають після прочитання. Хіба не зачіпає?
Татьяна Мазарова 07.01.2017 09:28 Заявить о нарушении
Татьяна Мазарова 07.01.2017 09:28 Заявить о нарушении