Я вчила мову укра нську

         Я вчила мову українську
         В найкращих в свiтi вчителiв,
         Тих самих,що прийшли в дитинствi,
         Тих,що були майстрами душ i слiв:

         У поля,у води,у вiтру,
         У гомону птахiв в гаю,-
         По краплi кожен дав в палiтру,
         З якої фарби по сей день беру.

         Була ще золота скарбниця
         Пiсень,що їх спiвав мiй дiд:
         Про Шлях Чумацький,про криницю,
         Про козака,який забув свiй рiд.

         Взяла я мрiю у Довженка,
         А силу духу- у Франка.
         О,як же солодко,натхненно
         Менi звучали Лесинi слова!

         I як я болiсно зустрiла
         На щирiй мовi тi слова,
         Вiд котрих надломились крила,
         Якi вп'ялися в серце жалом зла!

         Була по тому iнша мова,
         Мiй пращур нею говорив;
         Її учила я свiдомо:
         Вона-мiй щит вiд зграї ворогiв.

         А перша-першою i буде,
         Хоч мова це,а хоч любов.
         Хiба ж душа її забуде,
         Хiба не вернеться до неї знов!