Сьогодні ти живий… А завтра?
А завтра може і не стати.
І що тоді? Що скаже світ про нас?
Не можемо ми час випереджати,
Він неодмінно випередить нас.
Залишиться лиш пам’ять…
У тих, хто нас любив.
Залишиться лиш пам’ять…
Хто нас в життя своє впустив.
Хто ним цікавився, й не був до нас байдужим,
Хто заздрощі в серця не допускав,
Хто з плином літ, назавжди нам зостався другом,
Плече підставив на перехресті трьох доріг.
Ми з плином літ, усе це зрозумієм…
І сум і радість несемо в очах.
Прозрієм, запізно ми прозрієм,
Коли із розпачем, покине нас життєвий час.
Ми мудрими стаємо із роками,
Коли не буде нам підвладний фарс.
Іде життя різноманітними шляхами,
Бува, що б’є у профіль і анфас…
Залишиться лиш памьйать
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2014
Свидетельство о публикации №114102405387
Свидетельство о публикации №114102405387
Рецензии
