А я намагаюся жити
А я намагаюся жити
У серці любов розбудити,
Побачити небо блакитне,
Дитячі усмішки і квіти.
Так швидко минають роки,
Години спливають і дні,
І я поспішаю за ними,
На край до надії іду.
Я бачу родину щасливу,
Що горя не знає й біди,
Лишилось недовго блукати,
Але я довірився Богу.
Я хочу спочити у стінах,
Де люблять і цінять мене,
Де щирість душевна і втіха,
Де зло не панує в серцях.
А я намагаюся жити,
Душевні рубці не зашити,
Але після себе лишити,
Краплину правдивих рядків.
А я намагаюся жити
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2014
Свидетельство о публикации №114102311380
Свидетельство о публикации №114102311380
Рецензии