ночь

ти вкрала обрій золотий.
у вікна густо щем полинув,
і зореокий чорний змій
пливе в полин.

рукою місто розіп*яв,
ти крихти світла із кишені
даруєш знов. і крила пав
блищать лише.

а темрява з*їдає тіні,
обличчя, голоси, пісні,
вологих тіл хитросплетіння.

в омані світу відзеркалень
розкаже правду тільки ніч,
й пульсує серця вічний камінь.


Рецензии