Думки восени не сумісні з життям,галасливі,
Тривожать ,як тільки стемніє і тягнуть за жили.
Не можу знайти їм ні місця ні альтернативи,
Вони виступають на біс і обпалюють крила,
А я так покірно чекаю коли біль затихне,
Мовчи ти шепочеш мені поки лихо спить тихо,
Мовчу я ..й від цього здаюсь до усього байдужа.
Від цього здається і всесвіт весь мій занедужав
І більше нічого окрім тиші напевно не вдієш,
Я знаю,падінню моєму ти тільки й радієш.
Тому і холодні серця ,хоча очі голодні
Думки восени не сумісні з життям,ти не згодний?
***
© Copyright: Елена Дорошенко Сапфир, 2014
Свидетельство о публикации №114102301060
Свидетельство о публикации №114102301060
Рецензии