з любов ю

Ти кричиш на мене з будь-якого приводу -- твоє право. Ти ж сама руйнуєш те, що стільки часу намагалася збудувати.
Ти дивишся на мене цим скаженим поглядом, з твоїх вуст зриваються слова, які доволі болюче чіпляють мене за душу , але я нізащо тобі цього не покажу. Все ,що ти можеш (що я тобі дозволю) побачити  -- це байдужість . Все , що бачу я -- це навіжену і безпомічну жінку ...
Я зараз сильніша ніж ти, хоча ти вважаєш інакше. Ти можеш мене вдарити,ти маєш на це право , але ти не маєш на те підстав . То й що з того?
Зробивши це ти ,навпаки, покажеш свою безпомічність . А саме цього ти боїшся найбільше.
Ти мені погрожуєш. Смішна!Коли ж ти ,нарешті, зрозумієш, наївна,що марно все це.Все це ДА-РЕМ-НО! Тобі ніколи мене не залякати,розумієш? Ти не маєш такого впливу, такого авторитету для мене . Тобі НІКОЛИ МЕНЕ НЕ ЗЛАМАТИ. Отож , зрозумій, всі твої погрози/крики/сльози для мене нічого не значать. І даремно ти псуєш свої нерви, зриваєш голос. Заспокойся. І зрозумій, нарешті, тобі не змінити мене , змирися з цим. Мені вже не 5 років. Я вже не боюся твоєї піднятої руки. Бий мене скільки душі заманеться, це нічого не змінить.
Змирися з тим ,що є. Так буде краще. ...для нас обох...