В осінніх днях задумлива печаль,
В осінніх днях остигле тане літо.
І я ще біля милого плеча
Тобою не зумів переболіти.
Жовтавий килим од дощу прочах,
І вітерець кружляє листя світле.
А таїна гніздиться ув очах
Таких принадних і таких привітних.
Ти жінка, а характером – дівча,
Й осінні дні з тобою непотьмарні.
Осяйна липа – золота свіча –
Дарує нам не сум – надії гарні…
16.10.2014
В осiннiх днях задумлива печаль
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2014
Свидетельство о публикации №114101610373
Свидетельство о публикации №114101610373
Рецензии
