Ти не знаєш нічого й не знатимеш,
Чи було щось незнанне чи ні,
Будеш жити ти далі, кохатимеш...
Не кохатимеш лиш, як тоді.
Я нічого не знатиму, мріючи,
Оберу я свій істинний шлях.
Лиш у снах ще живе ледь-ледь тліючи,
Щира ніжність у карих очах.
Не згадаємо "нас" аж до вічності,
Та й тоді ми забудемо все...
Лише голос твій в поліфонічності,
Десь там в області серця живе.
Ти не зна ш укр
© Copyright: Ульяна Ильева, 2014
Свидетельство о публикации №114101510183
Свидетельство о публикации №114101510183
Рецензии