Ворон
Хрестів
Кружляв над тихим
Містом
Ворон із чорним
Крилом
І вибирав де
Сісти
І нарешті він сів перед
Мною
Овіяв холодним
Вітром
Осипав мене
Золою
Каркнув сумним
Оркестром
І сидить перед мене
Роками
Від погляду серце
Холоне
Хотів спіймати
Руками
А він відлітає і
Стогне
І я запитав його
Сухо
"Яка тобі справа до
Мене?
Не хочеш здійнятися
Прутко
І полетіти у
Небо?"
А він все мовчав
Бездушно
Дивився на мене
Очима
В мою іскалічену
Душу
Дивилась колись так
Дівчина...
І кричав я на нього
Даремно
Кидався,махав
Кулаками
Закінчилось все дуже
Швидко
Розбитими вщент
Зеркалами
Дні розтянулися
Плинно
Лишилась одна лиш
Мрія
Щоб ворон сказав щось
Чинно
Ворон? На ймення
Надія
Свидетельство о публикации №114101409611