день за днем мина, як хвилина
Невпинно проростаюча межа.
Надія, що тебе веже не зустріну,
у моєму серці просто пророста.
Не бачити твої холодні очі,
не відчувати вже твого тепла.
Щораз тебе не пам*ятати,
саму себе спокійно обійма.
Свидетельство о публикации №114101209498