Він дарував барвистую веселку
Тримаючи, в долонях зігрівав
І мов казкове чарівне люстерко
Найкрасивішою так щиро називав.
Він шепотів, немов весняне листя
Із юним вітром бавиться вночі
...А коси наче самі розплелися
Танцюють тіні в полум'ї свічі.
Він зігрівав зеленими очима
Смарагдово-турботливим теплом
Знайшовшого обитель пілігрима
Як до святині кланявся чолом.
Він цілував солодкими вустами
Римуючи щораз нові вірші
Між нашими не схожими світами
Проклавши шлях з дорожчої парчі.
Він став ріднішим у цілому світі
Коханий та жаданий більш за все
В емоцій відчайдушному суцвітті
З ним кожен день весна в душі цвіте.
Вiн дарував барвистую веселку
© Copyright: Анна Кукурика, 2014
Свидетельство о публикации №114101208809
Свидетельство о публикации №114101208809
Рецензии