Коми, коми, крапки у гурті божевільних рим.
Як злетіти у гору, не виламавши крило?
Не лишитись водою на тілі одвічних зим,
У які заримовано все, чого може і не було.
А що буде вже там? Знов звіряюся на бігу,
Бо життя _ це одвічна по колу хода у смерть,
Це - не зрячі сліди, що лишаються на снігу,
Це - сполохана нота, злетіла у круговерть.
***
© Copyright: Татьяна Шугар -Благодарна, 2014
Свидетельство о публикации №114101108975
Свидетельство о публикации №114101108975
Рецензии