Ars poetica. Богдан-Игорь Антоныч

Миниатюры солнц - яблоки вдохновенья
на древе жития -  на дереве искусства,
неумолимая, как суд без снисхожденья,
торговля красотою - муз скупых беспутство.

За каждый ломтик счастья кара. Далью сгорблен,
твердит и горизонт о совершенстве меры.
Публично исповедуюсь urbi et orbi
гордынею и скорбью схваченный, без веры.

Придут с елеем судьи, явятся с весами,
чтоб взвесить красоту, поверить болью грусть
и чувств диапазон опишут словесами.
Сам взмолишься тогда всё позабуду пусть.


____________________

Богдан-Ігор АНТОНИЧ
ARS POETICA

Мініатюри сонця – яблуко натхнення 
на дереві життя – на дереві мистецтва,
і творчість, наче присуд, творчість невмоленна
і з світом торг красою – муз скупих купецтво.

За кожен кусень щастя кара. Тільки обрій
узором кола вчить про досконалість міри.
Прилюдно сповідаюсь urbi et orbi
із захвату, із горя, з гордощів, з зневіри.

І прийдуть із єлеєм, прийдуть з терезами
краси помильні судді і відважать смуток,
діапазон п’яніння, думку, слова гаму,
а ти, як завжди, будеш сам, щоб все забути.