…протягують мрії в сні руки до неба,
мов дзеркало світу вода синьоока
у чорний плащ ночі вдягла
нечувану правду про нас,
неначе безмежність в сльозах,
в бруньках причаїлась надія життя,
дає нові пагони мрія буремна
в пустелі блакитній кружляє Душа,
шукає дорогу до сонця сама –
не вгадуй чому?.. не запитуй: коли?..
Не вгадуй навiщо?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114101001487
Свидетельство о публикации №114101001487
Рецензии