В хвилини смутку, розпачу та болю
Крізь сльози шепочу слова прості:
— Нехай Твоя, Господь, святая воля
В моєму буде втілена житті.
Ти щедрий, ніжний, милосердний. ..Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
Твоїм дитям слухняним бути хочу,
Приймати хочу все, що Ти пошлеш.
Коли блакить закрили хмари сиві,
Змішались сльози з краплями дощу,
Ти райдугу даруєш після зливи
В словах: - Прийдіть до Мене, я прощу.
Ти щедрий, ніжний, милосердний… Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
Даруєш світло у словах пророчих,
З любов’ю та турботою без меж.
А тіло тліє, як стара сорочка -
Її латати можна до пори…
Та у нову я зодягнусь охоче,
Почувши голос Батьківський згори.
Ти щедрий, ніжний, милосердний… Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
З Тобою світло навіть серед ночі.
Я знаю щастя - Ти мене ведеш.
Я знаю щастя
© Copyright: Надежда Дудка, 2014
Свидетельство о публикации №114100907018
Свидетельство о публикации №114100907018
Рецензии
Надюша. Спасибо.
Всегда Господь подаёт своим детям хлеб мудрости, но кто ест, а кто на столе оставляет...
Вера Половинко 30.11.2014 21:53 • Заявить о нарушении
Всегда Господь подаёт своим детям хлеб мудрости, но кто ест, а кто на столе оставляет...
Вера Половинко 30.11.2014 21:53 • Заявить о нарушении
Оставляют, а потом жалеют, когда отнимается.Спасибо, что заходите, Верочка, храни Вас Господь.
Надежда Дудка 30.11.2014 22:39 Заявить о нарушении
Надежда Дудка 30.11.2014 22:39 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.