За нами...

КП
Як дивно відчувати тут
Те, що було й буде за нами...
Звільнившись від тенет і пут,
Дивлюся я за межі брами.

Мене нема й тебе нема,
А є лише безмежне світло,
Яке усіх в одне єдна
Й дзвенить ледь чутно, ледь помітно...
 
Почуй мене, побач мене,
Торкнися... Відстані немає.
У безвість бачене мине,
Та що залишиться,
я знаю...
09.10.14


Рецензии