КП
Єдине, що у мене є –
Тебе нема, та ти у всьому.
Упізнаю в тобі себе
І не кажу про це нікому.
Усі картинки із життя
Наповнені лише тобою.
Шизофренія ти моя,
Розмова тиха із собою.
Сміюся й плачу, бо живу –
І більшого мені не треба,
Не маю й маю наяву
Те, що насправді вище неба.
Таке зі мною ти зробила.
Усього б цього не було –
То я б тоді утратив крила,
А світ розбився б, наче скло.
Мені і так тебе багато,
Нехай хоч так – лише б була...
...Моє сумне щоденне свято,
Промінчик світла без тепла.
09.10.14
Промiнчик свiтла без тепла...
© Copyright: Олег Вербовий, 2014
Свидетельство о публикации №114100901577
Свидетельство о публикации №114100901577
Рецензии