Очiкування...

Я вдихаю запах звіра, що блукає тишком-нишком,
Та й шукає нову жертву для обрядів таємничих.
Я напружено чекаю, доки він крадеться в ліжко,
Щоб в полон мене забрати до палаців невільничих.
Я вбираю пульси Серця, що неначе дзвони в храмі,
Та нанизую їх звуком для намиста із кришталю.
Я тремчу, немов готуюсь зплести схему-орігамі,
Щоб той звір зумів пробратись до таємного граалю.
Я нутром всім відчуваю близкість, дикість і загрозу,
Та свідомо наближаю мить падіння в прірву раю.
Я навмисне шлю флюїди з ароматом, мов занозу,
Щоб надряпати Кохання вічним символом скрижалю.


Рецензии
Диковатый ты себе объект выбрала в любовники, Иннуля!
С теплом!
Оля

Ольга Федорук   06.10.2014 22:52     Заявить о нарушении
Олечка))Улыбнули))Диковатый - не то слово, дикий)))Смеюсь)))С Любовью.ИннулЯ.

Иньфинити Любви   06.10.2014 22:58   Заявить о нарушении