А з ним чим тепліше,тим більше нічого не ясно і все без підказки
Ця осінь-двадцята. І знову занадто невчасно ви скинули маски
Ця осінь у горло залізла,згорнулась клубком і вичитує дані
Для тебе він досвід ,урок і месія,для нього ти десь між останніх
Сміялися голосно,щоб заглушити усе,що не скажеш без двісті і коли
Ех,дівчинко,скільки тобі говорити не варто без бою ніколи.
Назавтра настане світанок і нитка порветься як тільки один за поріг
І що тут писати , коли кожне слово, мов прапором білим до ніг
Забудеться все, десь дощем переллється твоя недозріла турбота
Не плач,так буває ..чиєсь "назавжди" переходить якось у суботу.
***
© Copyright: Иванна Яновская, 2014
Свидетельство о публикации №114100604491
Свидетельство о публикации №114100604491
Рецензии
