Незавершена ця історія…
Недопитий вчорашній чай…
Я ходила слідами мороку,
І чекала його «прощай»…
Я чекала кінця забутого,
І полегшення на душі…
Та чим далі – тим більше смутку,
Більше болю і грізних слів…
Він такий, як усі – обмежений
Страхом болю, ціпами «нас»…
Він не знає, що вічність встелена
Диким ризиком без прикрас.
Або все, або серце спалене…
І нічого нема… Не лишиться…
Незавершені ці баталії…
Ця історія тільки пишеться.
28.08.2013
незавершена ця 1стор1я...
© Copyright: Инна Омут, 2014
Свидетельство о публикации №114100600017
Свидетельство о публикации №114100600017
Рецензии