Терпке вино, солодкі поцілунки.
Жага злетіти без можливості відчути.
Солоні сльози, мрії та зітхання..
Ми разом падаємо в це провалля.
Ти скажеш, ніби все можливо повернути,
Усі слова в душі нашкрябані забути,
Та погляд твій промовить лиш одне,
Що твоє серце чорне та пусте.
Минуле нагадає про зимові ночі..
Весна нашепче про старі дуби,
Які запам'ятали слів ковточок,
Та віднесли їх у мої дивні сни.
Забуте минуле
© Copyright: Кравчук Наталья Борисовна, 2014
Свидетельство о публикации №114100509806
Свидетельство о публикации №114100509806
Рецензии