…і зайнялася сутінь
палахкотінням багаття,
стрибаючи пустило язики
у небо полум’я,
оглядаючись довкола
зігрів тишу вогонь,
і полетіли іскри в небо,
до зірок, в свій путь,
а ми, стояли у роздумах
і мовчали споглядаючи
на падаючі клапті попелу,
услід летючим думкам –
ми поверталися на землю...
а доля на вогнищi...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114100501670
Свидетельство о публикации №114100501670
Рецензии