Я пам'ятаю, як нас розлучали,
Як я тремтіла, зціпивши зуби й стиснувши кулак
І путь була така колюча й нестерпима,
Як ніби під ногами висіявся мак
Обидва нас тоді кричало,
Обоє чули ми цей звук з кінців Землі
Тягнулись наші руки через всі кресала, ми ж
знали-бо, що будем не одні
І всі мої "диявольські машини",
І всі ті марева, в яких ти гостював -
Лиш ореол, серпанок - не провина;
Лиш чорнозем, де первоцвіт зротав.
Вересень
***
© Copyright: Британский Ученый, 2014
Свидетельство о публикации №114100400759
Свидетельство о публикации №114100400759
Рецензии