Змий із серця її сліди.
Грішно- кинуті аби- як.
Як не мрія: то тільки піти,
Як не думки: то скажи як?
Змий із серця її ходи,
Її довгії коси зла.
Ти поламений весь- так йди
Бачишь знак?
Більше корінь її - врод'а
Не зачіпить твоїх очей.
Тільки більше її не жди,
Бо тебе вже і так шкод'а.
Не муруй до її плечей,
Потопи її спроби "разом".
Чи не чув ти її речей-
Вона жити хоче з котом?
Тож піди, не жалкуй, не вір.
Хай залишиться тільки сама.
Бо скоріше той дикий звір
По ночам її обійма.
дикий зв р
© Copyright: Мила Гайдаш, 2014
Свидетельство о публикации №114100209752
Свидетельство о публикации №114100209752
Рецензии