Я памятаю все,що було и чого несталося,
И кожен крок, і кожне слово сказане тобою.
Та бачить Бог останнє, що запам*яталось,
Це день коли востаннє назвала весною.
Сумні слова й незнайомі очі.
Нажаль, я пасмятаю все
Солоні сльози не дали заснуть тієї ночі.
Лиш тільки ти спокійно спав.
Незнаю як кричати и куди сумні думки подіти,
Коли усе нагадує той день,
який у пам*яті повис навіки.
Той довгий день,
Який ніколи більш незможу пережити.
***
© Copyright: Емма Красильникова, 2014
Свидетельство о публикации №114100207642
Свидетельство о публикации №114100207642
Рецензии
