Я ловлю журавля

Марно щось прочитати
У байдужих очах.
Кажуть що краще мати,
Хвіст синиці в руках.
Та мені більше милий
Мрій людських добрий птах
Журавель білокрилий,
Що парить в небесах.

Я у мандри полинув
На шляху до мети,
Та поки що єдину
Не зумів я знайти.
І нехай лише сниться
Та, яку полюблю,
Відпускаю синицю
Й журавля я ловлю.

Я й надалі блукаю,
По безкрайніх світах
Все кохання шукаю,
Що злетить наче птах.
Підійму я правицю
І долонь розтулю –
Відпускаю синицю
Й журавля я ловлю.


Рецензии