А вдруг ты встретишься со мною Л. Юферова-А раптом

 А вдруг ты повстречаешься со мною
 На перекрёстках постаревших лет…
 Пройдёшь по саду жухлою травою
 И скажешь мне с улыбкою: «Привет!»

 И будет осень ярким разноцветьем
 В селе искриться сказочным костром,
 Октябрь-художник радугу на ветках
 Опять нам наколдует до истом.

 День в тишине торжественно - лучистой
 Взнесётся на оранжевом крыле...
 Венок из слов календулой огнистой
 Приляжет поцелуем на челе...

 И будет на душе тепло и тесно
 От золочёных чувств, что так пьянят...
 И запоёт день радостную песню,
 О, как давно не пел он для меня!

 Тогда поверю я, что жизнь не сможет
 Стать между нами сумраком разлук.
 Напьюсь я солнца, счастья без тревоги
 С твоих таких надёжных, сильных рук...

Оригинал
Л.Юферова-А раптом ти зустрінешся зі мною. http://www.stihi.ru/2013/11/20/8876

 А раптом ти зустрінешся зі мною
 На перехрестях постарілих літ...
 Садком прийдеш пожухлою травою
 І скажеш, посміхаючись: „Привіт”.

 І буде осінь різнокольорова
 Багаттям фарб ясніти у селі.
 Художник-жовтень нам обов’язково
 Веселку начаклує у гіллі.

 Грайливий день у тиші урочистій
 Здійматиме оранжеве крило...
 Віночок слів, як нагідки огнисті,
 Цілунками приляже на чоло...

 І буде тепло у душі і тісно
 Від почуттів золочених оправ...
 І заспіває день веселу пісню,
 Бо так давно для мене не співав!

 І я повірю, що життю не вдасться
 Між нами стати присмерком розлук.
 Нап’юся сонця, спокою і щастя
 З твоїх таких надійних дужих рук...