Ніч знову Чорною Пантерою крадеться,
Ступає м'яко на своїх пружинних лапах,
А зірки жовті, наче райдужками з Неба,
Очима блимаючи, нишпорять по шафах...
І на Душі стає так муторно й тривожно,
Немов в Багіри є бажання здерти шкіру,
Щоб заглянути у глибини квітки Серця,
Та й кров там випити перевертнем/вампіром/...
Олечка, БЛАГОдарю от всей Души Вас.С Любовью.Иннуля.....Читала Вашу "Дафну", но в чуть дёрганном настроении.Хочу завтра с утра, чтоб по полной впитать красоту....
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.