Я зголодніла від твого кохання,
Втомилася від пристрасті бажань,
Щиро говорив слова зізнання –
Тонув у полоні гіркоти й страждань.
Моя душа горить у літературі,
Я тобі мат, а ти до мене шах,
Володарка сильнішої фігури,
Сміливості подоба у віршах.
Давай зіграємо в любов, палку й шалену,
Забувши про якийсь здоровий глузд:
До тебе, любий, - через мить від мене,
Ще більше тіла, смак солодких вуст.
Скрипаль, так щиро чути звуки,
Зіграй, прошу мелодію душі –
Я простягну до тебе ближче руки,
Я присвячу тобі свої вірші.
Ти грай на скрипці, а ми – у кохання,
Так чесно й пристрасно, як досі не могли,
Ми маємо надії й сподівання,
Вогонь в очах і щирість зберегли.
Опять мы
© Copyright: Лузан Наташа, 2014
Свидетельство о публикации №114092802769
Свидетельство о публикации №114092802769
Рецензии