КП
Усе, що мені треба, – твій політ,
Щасливий я тоді, коли літаєш.
Летиш у білому, а я дивлюсь услід,
Хоча й про погляд мій ти і не знаєш.
Яка ж ти гарна, сильна й незалежна!
Свободою твоє крило бринить,
Душа прозора, чиста і безмежна,
Її уже нікому не спинить.
Моя й чужа, знайома і незнана,
Така далека і така близька,
Покинута й понад усе бажана,
Така смілива, вперта й боязка.
Жага й жадана вимріяна мрія,
То грішний твій політ, а о святий,
То праведниця ти, а то повія –
Усе одно твій погляд золотий.
І золоті твої прекрасні очі,
І сяє золотом душа твоя,
Ти – біле золото!
Дивитись хочу
На золоте твоє обличчя я.
26.09.14
Золото
© Copyright: Олег Вербовий, 2014
Свидетельство о публикации №114092602983
Свидетельство о публикации №114092602983
Рецензии