Сурж кова байка

Суржікова байка

У Загсі йде пароєднання
Жених, невіста для кохання,
Батьки й брати з обох сторін,
Ще й решта друзів, як той клин.
Річник читає по бумажці:
"Бажаєш згинути ти в пасці,
Й розділити на свій вік
І щастя й радощі, та гріх?
Готов ти дбати про родину,
Кохати жінку і дитину
І тещу ласити, хвалити
І грошенята приносити?
Кажі усім на віки (Да!)"
Жених затрясся як щеня.
На рідних з боку озернувся,
Слюною наче поперхнувся,
Й відкривши рота сказав: "Да,
Я не хочУ, усе дарма."
Річник у відповідь зкривився,
В дівочі очі подивився,
Та знов почав читать з листа:
"Чи хочеш дівко як жена
Кохати цйОго чоловіка,
І з ним піти аж на край світа,
Терпіти горе, жах і біль,
Ділити цукор, дім і сіль?
Кажі усім на віки (Да!)
І будеш вмить йому жена..."
- Да хай сказиться він, нехочу!
Життя згубити за цю (квочу).
Він каже що цей шлюб "дарма",
Я їду звідци, ти ганьба!
- Постійте трохи, я благаю,
Та вибір ваш я поважаю.
А вжеж ви вдвох сказали: "Да!"
Тепер ти Муж, а ти Жена!

24.09.2014    Дмитрий Цыганков


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →