…навіть не мріяли ми
про те що сталося,
не вгадали думки,
що знущалися –
снилися…
об’єдналися порізно з болем
не захищені долі ангелами –
вони не змінили нічого:
та ж самісінька мука в серцях,
рве душі розділений шлях,
шлях у нікуди…
тривожна тиша навколо,
і розруха, мов після війни
обездолені волею
стоїмо перед Вічністю ми –
загубилися…
Перед Вiчнiстю
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114092401734
Свидетельство о публикации №114092401734
Рецензии