Біль у душі та сльози на обличчі,
Як горошини котяться у даль.
Моє кохання, неземне та чисте,
Я пронесу крізь радість і печаль.
Сердечні поривання та зітхання...
Минуле зігріває повсякчас.
Я втратила надію у кохання,
Яке могло палати лиш для нас.
Чому не б'ється серце у молитві?
Чому немає вогнища добра?
Лиш догорають у душі щасливі
Й замріяні минулим почуття.
Забудемо про всі старі зітхання...
Забудемо про клятви неземні.
Я відлечу у вир птахів останній,
Щоб враз забути подихи святі.
Я подивлюсь останній раз у очі,
Блакитні та яскраві ліхтарі,
Які зі мною прощалися щоночі
Та йшли у темні та забуті вечори.
Вогонь кохання
© Copyright: Кравчук Наталья Борисовна, 2014
Свидетельство о публикации №114092307834
Свидетельство о публикации №114092307834
Рецензии