Лише прокидаюсь, відразу у бруді купаюсь,
І диктор з екрану щебече правдиву брехню.
Я втомлена зранку, та сили останні збираю
І в зграю вовків неохоче іду на війну.
Кого в тім багні, в тім проклятті ми маєм винити?
Для кого придумане слово просте "оптиміст"?
У всіх брехунів аж до краю кишені набиті,
Між мною і ними трухлявий до трісочки міст.
Вчорашній романтик сьогодні вже став наркоманом,
На кого впаде це прокляття під назвою "гріх"?
Чому сатаністів до храму святого впускають?
Не варті вони тих кривавих Ісусових ніг.
Вчорашній професор сьогодні простягує руку,
А другий самотньо шукає розради в петлі.
І прОшу я в Бога дощу із святої водиці,
Щоб змити цей бруд, це багно із моєї землі.
1997
Трухлявий мiст
© Copyright: Наталка Самсонова, 2014
Свидетельство о публикации №114092002119
Свидетельство о публикации №114092002119
Рецензии