Не вистачить слів розповісти,
І сонце встає і часу не має,
Я бачу, що досі щастя це ти,
Та сили впіймати не вистачає,
З зеленого чаю починається день,
І хочеться спати і півночі літаю,
Осінь до себе знову тяне та гне,
І тут більш нічого вже не тримає,
І кожного ранку рятує мене,
Твій ангел зі мною досі літає,
Хтось чую десь знову долю кляне,
Та заздрять лиш ті хто йде не по краю,
І ось набираю твій мегафон,
Там тільки гудки холодний- край неба,
Говорить мені твій телефон,
Вже не одна та ангел мій біля тебе...
Не вистачить сл в
© Copyright: Александр Дан, 2014
Свидетельство о публикации №114091903010
Свидетельство о публикации №114091903010
Рецензии