Я...

Я майже вмер,
Я майже не існую
Я майже стер
Я майже не сумую...

Вже майже всеодно,
Вже майже не істота,
Вже майже заодно,
І потонув в болоті...

Сірих злобних днів,
Єства гнилі картинки,
Я майже не зумів,
Не вичленить судинки...

І майже вже не суть,
Я хочу попрощатись,
Збираюсь в довгий путь,
Не хочеться зостатись...

Коли я помирав,
Ніхто мене не бачить,
Коли я виживав,
Усі переіначать

Не хочеться іти,
Не хочеться співати,
А хочеться втекти,
І вже не існувати...

Супутник в божевіллі,
Відмовиться ридати,
Коли ти у прицілі,
Свойого постулата...

Не розуміння чорта,
В пекельному застіллі,
Відмовиться ридати,
Супутник в божевіллі.

Нікому ти не треба,
І не заплаче бас,
Ти зникнеш десь під небом,
І не згадають враз...

Звичайна запальничка,
Підпалить все моє,
Кровавая суничка,
Полагодить своє...

Чи це кінець - незнаю,
Чи це початок? - точно ні!
ТОді як сніг розтану,
І в очі подивлюсь сумні.

Зникаю,зникаю,зникаю...
Майже зник...
Вмираю,вмираю,вмираю...
Нечутний крик...

15.03.13