Вынен чы ни

Світом править божевілля,
З глузду з'їхала Земля:
Скрізь страхіття, та насилля...
Димом скриті всі сузір'я
І, там, де було подвір'я ,
Плаче, плаче немовля.

Мати не вгамує сльози,
Й батько теж не захистить...
Все тремтить, немов в морози,
В вухах грім: "Нема загрози!"...
Та під хатой... На дорозі,
Залишок батьків лежить.
Доживе він? Мабуть мить...
Янгол поруч вже сидить.

 


Рецензии