Приспущене знамено… Чорна стрічка…
Мовчить і не хлюпоче річка.
Дерева долу віти опустили,
Сумують почорнілі схили…
В труні везуть на Батьківщину сина.
Голосить, плаче Україна…
Надію вбили, мрію нездійсненну
У пеклі градовім, шаленім.
Обабіч шляху – на колінах люди,
Знамена… квіти видно всюди.
Останню шану віддають Герою,
(Несли ж бо «на щиті» із бою).
Та прийде час і воріженьки згинуть,
Край український пси покинуть.
Ми висічемо імена Героїв
В серцях, в гранітах... для історій!
15. 09. 2014 рік
Фото з інтернету
https://www.youtube.com/watch?v=T3NezLAsUNY
Приспущене знамено...
© Copyright: Надежда Крайнюк, 2014
Свидетельство о публикации №114091802808
Свидетельство о публикации №114091802808
Рецензии
Під кожним словом підписуюся.
Герої не вмирають!
Юля Куропата 04.03.2015 01:14 • Заявить о нарушении
Герої не вмирають!
Юля Куропата 04.03.2015 01:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.