Я не вірю, що все
Пролетіло, пройшло, промайнуло,
Той солодкий неспокій
Самотніх безсонних ночей.
Знаю тільки одне, –
Те, що буде і, що уже бУло,
Не зрівняється з сяйвом
Твоїх бездонних очей.
Не забудуться, ні
Ті з тобою проведені днини,
І не треба втікати,
Не треба дурити себе,
Бо якщо я когось
І згадаю в останню годину,
То – тебе,
Тільки тебе.
Я повернуся до тебе, до тебе
По світлій, як сонце і місяць,
Дорозі до неба,
А відстані – казка минулих часів,
Я ще повернуся
До тих наших днів.
1992
Дорога до неба
© Copyright: Олександр Шевченко, 2014
Свидетельство о публикации №114091601992
Свидетельство о публикации №114091601992
Рецензии