За що тобі послала доля
Ту кару, той любовний гріх?
Чому ти не така, ти інша?
Ти відрізняєшся від всіх.
Береш собі чуже кохання,
Бо свого так і не знайшла,
І бачиш в снах чуже страждання,
Чужу сльозу, чужі слова.
А вчора була дивна зустріч,
Ти очі бачила її,
Вона мовчазно запитала:
«Чи спокій є в твоїй душі?»
Це був на мить нестерпний погляд,
Ти повернулась і пішла,
Так мріяла не обернутись,
Та ні. Не вийшло. Не змогла.
Крадене щастя, солодке кохання,
Дуже солодке, бо не твоє,
Кожна хвилина, як подих останній,
Все розумієш, та робиш своє…
29.06.2007
Крадене щастя
© Copyright: Наталка Самсонова, 2014
Свидетельство о публикации №114091601912
Свидетельство о публикации №114091601912
Рецензии