Відпусти мене, не тримай прошу,
Я не можу так- жити без дощу.
І рости ось так поряд коло тебе.
Боляче мені, я молю не треба.
Розумію я, що опіка краще,
Але я живу немов те ледащо.
Я гарненько так лійкою полита,
Та болить душа мов несамовита.
Протираєш ти кожен мій листочок,
Але як мені пустити росточок?
Я на волю хочу, там де солов’ї,
Там де зорі тихі, де усі свої.
Розумію я, ти мене кохаєш,
І тому з собою поряд і тримаєш.
Пестиш та лілеїш дівчинку свою,
Але я стомилась жити у раю.
Троянда
© Copyright: Ирина Головина Ященко, 2014
Свидетельство о публикации №114091507895
Свидетельство о публикации №114091507895
Рецензии