Я не плачу, – то сльози течуть,
Вони висохнуть біля серця.
Дуже важко зннайти свою путь,
Відшукати своє озерце.
Де б набрати такої води,
Що омиє мою хвору душу?
Я не знаю, але треба йти,
Відшукати її я мушу.
Я не плачу на долю свою, –
Вона іншою вже не буде,
Тільки серце, що ще живе,
Все сильніше стискає груди.
Я іду, спотикаюсь, та йду
І за все вам дякую, люди.
Я не плачу, – то сльози течуть,
Я не знаю, що завтра буде.
1998
Я не плачу
© Copyright: Наталка Самсонова, 2014
Свидетельство о публикации №114091505563
Свидетельство о публикации №114091505563
Рецензии