Відійшли погожі теплі дні...
Осінь золота - пора мінлива...
Почались холоднії дощі,
А в моїй душі - холодна злива...
Пролітає в небі птахів клин -
Серце надривається...голосить:
Іноді достатньо п"ять хвилин,
Щоб в життя твоє ввірвалась осінь...
ВСПОЛОХ...КАДРИ...і...НІМЕ ЕСЕ...
Вмить душа стискається від болю...
Господи, невже ж ОЦЕ усе,
В світі називається ЛЮБОВ"Ю?
КАДРИ...П"ЯТЬ ХВИЛИН...і...вщент життя...
П"ять хвилин вимушують прозріти
І уже - немає вороття,
І уже - нема кого любити...
Осінь у життя вірвалась знов -
Смуток принесла...любов забрала...
КАДРИ...П"ЯТЬ ХВИЛИН...і..стигне кров...
Господи, за що ж його кохала?
Нiме ЕСЕ...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114091502392
Свидетельство о публикации №114091502392
Рецензии
