Якби я знав, за що живу?
За що ці птиці в небосхилі:
Літають, падають і мруть?
Бо неповажнії мислівці
Беруть рушницю і ідуть.
Ідуть вони стрілять живих.
Таких, як ми, та тільки менше.
Слабких, безпомічних, німих.
І через рік хутро висить.
А, так не можна. Їм треба жити!
Як мати виростила тебе,
Любила і охороняла,
А хтось прийде і вб'є тебе.
То, що ти зробиш?
"Мамо, мамо!"
Не розумію я цього,
Бо не в печерах ми живемо.
Футро висить і, що з того?
Життя без матері мине,
Мисливця будуть забувать,
А те дитя, що житиме одне,
Його ще буде пам'ятать.
14.09.2014
Якби я знав
© Copyright: Евгаш Анохин, 2014
Свидетельство о публикации №114091404357
Свидетельство о публикации №114091404357
Рецензии