Крила
Моєму онукові-Володимиру.
Перша вчителька,перше кохання,
Мрії перші,надій сподівання.
Перші струмені в серці,душі,
Гей прокинулись дзвони-вірші.
Ніжний дотик і сонце скотилось,
Мама мила тихенько схилилась
Наді мною і пестить мене,-
Дарить ніжність,тепло чарівне.
Вільниним птахом у вирій злітаю,
Відстань вічності я подолаю.
Поталанило і пощастило,
І за спиною виросли крила.
В.С.
Свидетельство о публикации №114091207036
Для нас в этой ситуации, жизнь общая лаборатория.
Удачи Вам,с уважением,В.Савош.
Вова Дедуля 31.07.2015 16:24 Заявить о нарушении