Мiнливий свiт

Мінливо пахне луками трава,
То чудним співом,то веселим гаєм.
І золотавим сонечком нова...
Осінь прийде,тож ми її чекаєм.

Духм'яним часом грає водограй,
Іскряться хвилі,небо в переповні.
Трава колишеться,чекай,чекай
І білий день виманює на зовні.

Хмарини вітром плинуть в далечінь,
Невже лиш крихту знову я на волі.
І професійно,в щасті - янь і інь...
Шукають душі і шукають долі.

І по дорозі ,що веде в мій світ,
Чуттєві люди і красиві землі.
Як зустрічають,квітами,-привіт!
А проводжа з цілунками на греблі.
  (ПОнкратова.О.В.)


Рецензии