Вторые

Коли в Україну прийде війна,
І сурми покличуть героя,
Зброю кому роздасть старшина,
І хто з нею піде до бою?
Першим піде в бой селянин,
За ним робітник заводу,
З полтавського степу, чи з полонин,
З заходу чи зі сходу.
Піде в атаку вчитель й водій,
Ті що простії люди,
А інші. Коли вони підуть у бій?
Других в бою… не буде.
Другі відкупляться від війни,
Цитуючи декалоги,
І захлинаючись від слини,
Отруту строчитимуть в блоги.
Треті, остануться у тилу,
З тила найкраще видно,
Як вигоду мати тут чималу,
Війна ім, як мати рідна.
Гроші, гроші – от іх богослов,
Іх батько - прокляте мито.
Якщо іх десь заплямує і кров,
Чужа. Ії просто відмити.
Четвертим з війною зійде зоря,
Бо третіх вони депутати,
Ніхто з них не буде в танку згорять,
Ім ніколи, в них – дебати.
Коли ж переможний настане час,
І знімуть з фронтів облогу.
Тоді хто прийде, кожним із нас,
Першим по перемогу.
До перемоги, де пайки ситні,
Першими вийдуть четверті.
Втираючи хусткою щоки масні,
Вийдуть вони, щоб жерти.
Другими, треті полізуть до них,
Як по мертвому тілу воші.
Рахуючи зиск в долонях пітних,
Іх перемога – гроші.
Другі покажуть пики бридкі,
Хоч плюй, хоч сци ім в очі,
Від третіх хапати недоЇдки,
Що впадуть біля ночви.
Після них хоч трава не рости,
Загиблими чи помершими,
А де ж будуть люди прості,
Що стали до бою першими?